11 травня 2017 р.
Восени 2014 року я познайомилась з прекрасною людиною, назвемо її Катя. Вона разом з чоловіком і 7-річною донькою втекла від війни. Допомогла нам створити групу по плетенню. Та що там допомогла. Лише завдяки їй група була створена. Але вона не могла до сих пір не може говорити про це вголос.
Ми періодично спілкувалися і я була впевнена, що все в неї добре. Але місяць тому був дзвінок, який мене черговий раз вразив. Катя вагітна, а чоловік її покинув. Я не знаю, що перемикає в голові у чоловіків в стресових ситуаціях, але лишити вагітну дружину і доньку... На жаль, я не вперше таке бачу. Мені дуже хочеться вірити, що все ще буде добре. Але поки як є. Термін пологів вже цього тижня - 14 травня. Питання житла ще в процесі вирішення. Сусіди знесли для Катіного немовляти речі, ванночку. Спробуєм їй допомогти закупити памперси хоча б на перші кілька місяців.
Тим часом завезла все для пологового для неї і дитини. Вона намагається триматися. Але виходить не дуже. Кілька речень і починає плакати. Каже, що ніколи не думала, що може опинитися в такій ситуації. Переїхала в малесеньку темну кімнату, розміром метрів 7. Місця немає зовсім. Дуже вдячна всім за допомогу.
Дякую сонячній Ирина Сова та її сонячневарення, за ініціативу допомоги жінці та малюку.
Олександра М.
