20 лютого 2016 р.
Болить спина, але цей біль приносить неймовірну радість. Сьогодні ми веселою і дружною компанією фасували та пакували пластикові кришечки.
Я не очікувала побачити на складі таку величезну гору зібраного пластику. Буквально до стелі. Мені здавалось, що втрьох справимось за годину. Врешті більше 3 годин фасування в 7 пар рук. Відібрали нехарчовий пластик, зібрали пакет з пакетиками, пакет з тарою від побутової хімії, 4 величезні пакети з поатиковими пляшками, коробку макулятури, коробку скла і нелічену кількість мішків кришечок. Уявіть, що вся ця гора лежала б зараз на землі і десятки років не перегнивала б, забруднюючи навколишнє середовище.
Інколи нам здається, що від нас нічого не залежить. Насправді це не так. Не варто дивитись на когось, подивіться на себе. Скільки сміття "виробляє" одна родина? Гори тільки малесеньких кришечок. А ще є пляшки, пакети, папір і багато інших видів упаковки. Тож давайте разом шукати можливості обережно все це зібрати і відправити на повторну переробку. І передати в спадок нашим нащадкам чисту Землю.
Щиро дякую кожному, хто задумується над цією проблемою. Всім малесеньким ручкам, які приносять кришечки до шкіл та дитячих садочків, до адміністрацій і волонтерських груп. Дякую свідомим дорослим, які стають достойним прикладом своїм дітям!!!
Велике спасибі Наташі за мішки, Світлані за роботу!
Запрошую всіх, хто приносить кришечки, якимось чином дати знати про себе, щоб ми мали змогу вам подякувати. Можливо ви знаєте людей, про яких не знаємо ми?
Олександра М.
